- розгульний
- —————————————————————————————розгу́льнийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
розгульний
Смотреть что такое "розгульний" в других словарях:
розгульний — а, е. 1) Нічим не стримуваний у дії, вияві (про явища природи). 2) Сповнений розгулу (у 2 знач.). || Який супроводжує розгул. 3) На якому можна розгулятися … Український тлумачний словник
безпутний — а, е. Який відзначається легковажністю; безладний, розгульний. Безпутний хлопець. || Непутящий. || Плутаний, хаотичний … Український тлумачний словник
оргія — ї, ж. 1) В античних народів – святкування й обряди на честь богів вина і веселощів (Діоніса, Вакха). 2) перен. Розгульний бенкет. || яка, чого. Дика, страшна розправа. 3) перен. Обід (або вечеря) з великим вибором страв … Український тлумачний словник
розгульність — ності, ж. Абстр. ім. до розгульний … Український тлумачний словник
розгульно — Присл. до розгульний 1), 2) … Український тлумачний словник
безпутний — (якому притаманна легковажність), непутящий, шалапутний, легкодумний, легкодухий, легкодушний, несерйозний, розгульний, бездумний, порожній, пустий, вітряний, пустопорожній … Словник синонімів української мови
бурхливий — 1) (про море, потік, річку тощо), бурливий, буремний, збурений, розбурханий, збунтований поет.; кипучий (який шумує); клекі[о]тливий, клекітний (про воду яка вирує, клекоче) 2) (про стихійні сили, явища природи який буяє, виявляється з великою… … Словник синонімів української мови
